Коригування митної вартості: чому митниця не погоджується
Опубліковано: 20 липня 2026
Одна з найчастіших і найнеприємніших ситуацій при імпорті: товар прибув, документи подані, аж раптом митниця не погоджується із заявленою вартістю та вимагає сплатити більше. Це називається коригуванням митної вартості. Розберемо, коли митниця має на це право, що вона зобов'язана зазначити в рішенні, як забрати товар, не сплачуючи зайвого, та які аргументи спрацьовують у суді.
Що таке коригування митної вартості
Митна вартість — це база, від якої рахують мито та ПДВ. Її заявляє декларант, а митниця перевіряє правильність розрахунку. Якщо митний орган вважає, що заявлено неповні чи недостовірні відомості, він приймає письмове рішення про коригування митної вартості — тобто визначає її самостійно, зазвичай у більшу сторону.
Наслідок простий: сума мита та ПДВ зростає. Саме тому коригування — один з найбільш болючих моментів імпорту та найчастіший предмет спорів з митницею.
Порядок регулюють статті 53, 54 та 55 Митного кодексу. Важливо: коригування можливе не лише під час оформлення, а й після випуску товару — під час подальших перевірок.
Як саме формується митна вартість і що до неї входить, ми пояснювали в статті як розрахувати мито та ПДВ.
Коли митниця має право не визнати заявлену вартість
Це ключове місце, про яке більшість імпортерів не знає: перелік підстав вичерпний. Частина 6 статті 54 Митного кодексу встановлює лише чотири випадки, коли митний орган може відмовити в оформленні за заявленою вартістю — і лише за наявності обґрунтованих підстав вважати, що відомості неповні чи недостовірні:
| Підстава | Що це означає на практиці |
|---|---|
| Невірний розрахунок | декларант припустився помилки в обчисленні складових вартості |
| Неподання документів | не подано документи з переліку статті 53 або в них немає відомостей, що підтверджують числові значення |
| Невідповідність методу | обраний метод визначення вартості не відповідає умовам глави 9 Кодексу |
| Інформація з-за кордону | надійшла документально підтверджена офіційна інформація митних органів інших країн про недостовірність вартості |
Поза цими чотирма випадками підстав для коригування немає. І ще одна норма, яку варто знати напам'ять: якщо митний орган не може аргументовано довести, що відомості неповні чи недостовірні, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54).
Що зобов'язане містити рішення про коригування
Рішення не може бути формальною відпискою. Стаття 55 Кодексу прямо перелічує, що в ньому має бути:
- обґрунтування причин, через які заявлену вартість не визнано
- інформація, наявна в митного органу (зокрема щодо вартості ідентичних чи подібних товарів), яка спричинила сумніви
- вичерпний перелік додаткових документів, за умови надання яких вартість може бути визнана
- обґрунтування числового значення скоригованої вартості та фактів, які вплинули на коригування
- інформація про право випустити товар у вільний обіг та право оскаржити рішення
Це не формальність, а робочий інструмент: якщо в рішенні бракує обґрунтування — це перша підстава для успішного оскарження. Саме на цьому будується більшість виграних справ.
Три варіанти дій після отримання рішення
Коли рішення вже прийнято, у декларанта є вибір. Ось як виглядає процедура:
Найважливіший для бізнесу — другий шлях. Він дозволяє не платити зайве одразу та водночас не тримати вантаж на складі.
Як забрати товар, не погоджуючись із митницею
Це передбачено частиною 7 статті 55 Кодексу. За зверненням декларанта митний орган випускає товари у вільний обіг за таких умов:
- сплачуються митні платежі за вартістю, яку визначив сам декларант
- надається забезпечення сплати різниці між своєю сумою та сумою митниці — фінансова гарантія
- гарантія діє 90 днів з дня випуску товарів
Тобто товар не стоїть на складі та не накопичує витрати на зберігання, а спір вирішується паралельно. Це принципово важливо для бізнесу з обмеженою оборотністю.
Сплачуєте свою суму + гарантія на різницю = товар відпускають
Строки, які працюють на вашу користь
Далі діє механізм, у якому час на боці декларанта. Стаття 55 встановлює чіткі строки:
| Строк | Що відбувається |
|---|---|
| 90 днів | дія фінансової гарантії з дня випуску товарів |
| 80 днів | у цей строк декларант може подати митниці додаткові документи на підтвердження заявленої вартості |
| 5 робочих днів | стільки має митниця на розгляд поданих документів та письмове рішення |
І головне правило: якщо протягом цих 5 робочих днів митний орган не надав обґрунтованої відмови у визнанні заявленої вартості, вважається, що декларант визначив митну вартість правильно. У такому разі рішення про коригування скасовується, а гарантія повертається.
Тобто мовчання митниці працює на імпортера. Але діє це лише тоді, коли документи справді подані у строк.
Що каже Верховний Суд
Судова практика у цій категорії спорів досить стала, і низка позицій Верховного Суду прямо допомагає імпортерам.
Різниця в цінах — це лише привід для сумніву, а не доказ. У постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 Верховний Суд зазначив, що розбіжність між заявленою вартістю та рівнем вартості ідентичних чи подібних товарів, оформлення яких уже здійснено, може бути лише підставою для сумніву, але не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних та коригування за другорядними методами.
Обґрунтовані сумніви — обов'язкова умова. У справі №820/263/17 Суд наголосив, що наявність обґрунтованих сумнівів є імперативною умовою. Відсутність належного обґрунтування причин та суті запиту додаткових документів може стати підставою для визнання рішення про коригування незаконним.
Посилання на номер декларації — не обґрунтування. У справі №300/784/24 (постанова від 27.02.2025) розглядалася ситуація, коли рішення посилалося лише на номер митної декларації як джерело цінової інформації. Такий підхід не свідчить про належне обґрунтування можливості визначення вартості за другорядним методом.
База даних не доводить заниження. Суд також зазначав, що посилання на відомості з баз даних Держмитслужби не є доказом заниження митної вартості, якщо декларант має всі документи, які підтверджують заявлену вартість за ціною договору і в них немає розбіжностей.
Як зменшити ризик коригування
Повністю застрахуватися неможливо, але значну частину проблем знімає підготовка документів. Практичні кроки:
- подавати повний пакет за статтею 53: контракт з додатками, інвойс, банківські платіжні документи, транспортні документи з вартістю перевезення
- стежити, щоб цифри збігалися: сума в інвойсі, в платіжці та в декларації не повинні розходитися
- документувати всі складові: якщо доставка не входить у ціну товару, потрібні документи про її вартість
- зберігати листування з постачальником, прайси, специфікації — вони підтверджують реальність ціни
- для складних чи нових товарних позицій заздалегідь отримати попереднє класифікаційне рішення
Якщо самостійно вести спір складно, цим займається митний брокер або юрист з митного права.
Куди оскаржувати рішення
Кодекс передбачає два шляхи, і вони не виключають один одного:
- Адміністративний — скарга до митного органу вищого рівня
- Судовий — позов до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення про коригування та картки відмови
На практиці більшість спорів вирішується саме в суді, і статистика для імпортерів досить сприятлива, коли рішення митниці слабко обґрунтоване. Ключове, на що дивиться суд: чи були в митниці обґрунтовані сумніви, чи дотримано послідовність методів визначення вартості та чи пояснила митниця, звідки взялося нове числове значення.
Важливо пам'ятати про строки звернення та про те, що сплачені за рішенням суми в разі перемоги повертаються як надміру сплачені.
Джерела
Матеріал має довідковий характер і не є офіційним роз'ясненням митниці. Ставки й правила можуть змінюватися — перед розмитненням звіряйте дані з чинним Митним тарифом України або консультуйтеся з митним брокером.